заміщення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
заміщення — я, с. Дія за знач. замістити. •• Замі/щення і/мпорту ек. політика заміщення імпортних товарів вітчизняною продукцією. Реа/кція замі/щення хімічне перетворення, за якого атоми одного елемента в молекулі сполуки заміщуються атомами іншого елемента … Український тлумачний словник
заміщення — [зам’і/шчеин :а] н :а, р. мн. еин … Орфоепічний словник української мови
заміщення з перевідкладанням — замещение с переотложением substitution with redeposition Verdrängung mit Umlagerung – метасоматичне заміщення, коли об’єм новоутворень більший, ніж мінералу, який заміщується; новоутворення наростають на цей мінерал, заповнюючи вільний простір… … Гірничий енциклопедичний словник
заміщення метасоматичне — замещение метасоматическое metasomatic replacement ***metasomatische Ersetzung –– те саме, що метасоматоз … Гірничий енциклопедичний словник
замість — прийм. Сполучення з прийм. за/мість виражають відношення заміни, заміщення, обміну. 1) з род. в. Указує на заміну кого , чого небудь кимсь або чимсь іншим. || Указує на особу, роботу якої виконує хтось інший. || у сполуч. зі сл. бути, служити і т … Український тлумачний словник
ефект заміщення — полягає у зміні структури споживання внаслідок зміни відносних цін … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
оксизаміщення — я, с. Процес заміщення атома чи групи атомів в органічній сполуці на оксигрупу … Український тлумачний словник
ортозаміщення — я, с. Заміщення гідрогенового атома у ароматичному персні на атом галогену чи групу атомів у ортоположенні відносно орієнтанта (поруч) … Український тлумачний словник
монозаміщення — я, с. Хімічна реакція чи низка реакцій, що призводять до утворення моно(одно)заміщеної похідної сполуки … Український тлумачний словник